Війна, друк гривні та подорожчання у магазинах: причини інфляції та прогнози на 2023 рік

Інфляційні прогнози завжди були одним з найболючіших для українців, адже віщували не лише подорожчання товарів та послуг, а й поступове зменшення купівельної здатності доходів, які є у громадян. Інфляція завжди крокує швидше, ніж здійснюється індексація соціальних виплат або зростання заробітних плат. Тож різкі стрибки інфляції не обіцяють нічого хорошого, проте дозволяють спрогнозувати становище економіки країни і спробувати вплинути на ситуацію з різних боків.  Цьогоріч інтенсивна і витратна війна з РФ забрала в України багато ресурсів і, будемо відверті, забере ще. Економіка страждає, але тримається, а прийнятий нещодавно держбюджет країни на 2023 рік містить безпрецедентні показники. Проте інфляція зростає не лише в Україні, а й в усьому світі, і це пов’язано з багатьма факторами.

Чому інфляція у світі ніколи не зникає?

Інфляційні виклики постають не лише перед Україною, а і перед всіма іншими країнами світу, навіть найбагатшими, як-от США, Швейцарією, Німеччиною. У країнах Європейського союзу у серпні цього року інфляція зросла до 9,1%, а у США утримується на рекордній позначці 8,1%. У Німеччині інфляційний показник зріс до 10%, хоч у серпні становив 7,9%, у Великій Британії він зараз становить 10,2%, а у Туреччині – аж 83,45%. Тим часом економіст Нуріель Рубіні зазначає, що прискорені темпи інфляції є не тимчасовим, а постійним явищем.

Причини виникнення та прискорення інфляції полягають у:

• Збільшенні грошової маси через зростання кількості товарів, продуктів, послуг, тобто через перенасичення ринку;
• Вилучення вкладів з банківської системи, подорожчання імпортних товарів;
• Зменшення Центробанками та урядами країн відсоткових ставок для дешевого кредитування бізнесу і соцпідтримки населення. Щоб покривати зростаючий дефіцит держбюджету, країни додруковують нові гроші, їх стає більше, а їхня цінність знижується, настає девальвація національних валют.
• Подорожчання енергоносіїв у Європі (зараз – через дефіцит газу внаслідок злочинних дій Росії);
• Міграцію капіталу з ЄС на тлі бойових дій в Україні.

Насправді інфляція завжди була загальносвітовим трендом, і у цьому немає нічого катастрофічного, адже це логічна і природна тенденція розвитку ринкової економіки. Щоправда, протягом цього року інфляція у світі прискорилася частково через війну в Україні.

Актуальні показники інфляції в Україні

У 2021 році базова інфляція зросла до 7.9% р/р з 4.5% р/р у 2020 році, і це також було предметом обговорень серед економістів і фінансистів фінансового регулятора країни та профільних відомств. За Протягом семи місяців війни (у березні-вересні) інфляція у нашій країні становила 18,3%, а тепер перевищує 23% – це фантастичний, можна сказати безпрецедентно високий показник, проте це мало кого дивує з огляду на активну стадію війни.

Наразі Україну охопила інфляція пропозиції – коли громадяни мають малі доходи, а собівартість товарів на ринку зростає (тоді як інфляція попиту спостерігається, коли населення має високі доходи, що спричиняє дефіцит товарів на ринку). Справа у тому, що дуже багато українців протягом поточного року через війну втратили роботу (5 мільйонів), домівки, бізнес, постійний дохід, стали біженцями (7 мільйонів), внутрішніми переселенцями (15 мільйонів), через скруту перестали оплачувати комунальні послуги та платити податки).

Ключовими причинами зростання інфляційних показників протягом 2022 року є:

• Скорочення реального ВВП на 30% відносно минулого року;
• Зменшення реальних доходів українців та їхніх витрат; 
• Весняне додрукування гривні для покриття фінансових «дір» у державному бюджеті. Глава парламентського комітету з питань фінансів і податкової політики Данило Гетманцев нещодавно анонсував друк ще 400 млрд гривень цього року;
• Девальвація гривні, що у річному вимірі складає 37%;
• Зростання цін на імпортні продукти, енергоносії та собівартість товарів, вироблених в Україні через підвищення імпортозалежності української економіки.

Через усе це показник інфляції в Україні станом на жовтень рекордно високий – 23,8% у річному вимірі (за даними Держстату України). Влітку і восени ріст цін на продукти пришвидшився – споживчі ціни у вересні зросли на 1,9% порівняно з серпнем. Так, на 15,4% здорожчали яйця, подорожчали цукор, сало, м’ясо птиці, свинина, риба, фрукти, рис, алкоголь і тютюнові вироби.

На думку глави Ради Національного банку України Богдана Данилишина, вагомим чинником інфляції є і буде дефіцит держбюджету, який за підсумками року складе 26% ВВП (включаючи грантові джерела). Такий колосальний дефіцит державного кошторису зумовлений актуалізацією умовних воєнних зобов’язань нашої країни та зменшенням податкових надходжень через скорочення економічної активності.

(Не)втішні прогнози щодо інфляції в Україні на 2023 рік

Прогноз від урядовців. Кабінет міністрів України робить інфляційні прогнози на 2023 рік, і вони видаються не надто оптимістичними. Але варто розібратися глибше. Так, у державному бюджеті на наступний рік передбачає курс долара на рівні 42 грн, а очікувану інфляцію – на рівні 30%. Міністр фінансів України Сергій Марченко заявляє, що такі показники не є катастфорфічними і гіпотетично могли б бути ще гіршими, адже Україна перебуває у війні.

«Інфляція досить висока, якщо порівнювати з довоєнним станом. Якщо порівнювати з іншими країнами – Європою, США, де інфляція наближається до десятивідсоткових показників, то наша інфляція у 22,2% не є такою критичною. Тобто це не інфляція, яка могла бути у воюючій країні… потрібно визначитися: ми хочемо виграти в цій війні або ми хочемо жити в уявному світі, коли у нас все добре і єдина проблема, яка нас може цікавити – інфляція», – зазначає міністр.

Урядовці заявляють, що у 2023 році Україна потребуватиме $38 млрд для покриття дефіциту бюджету. Якщо зовнішнє фінансування буде, Нацбанк не емітуватиме гривню, щоб закрити потреби держави, як це було у перших кварталах 2022 року.

Крім того, найближчим часом не очікується подорожчання енергоресурсів – Україна має європейське паливо, яке і так дороге, а тарифи на електроенергію уряд під час опалювального сезону не підніматиме (принаймні обіцяє). Тому існує обережна надія, що порівняно з І півріччям поточного року, до закінчення року інфляція становитиме 25%. Разом з тим у 2023 році ситуація залежатиме від зростання вартості енергоносіїв та цін по країні.

Прогноз від Мінфіну. Міністр фінансів України Сергій Марченко очікує, що ситуація з інфляцією у 2023 році покращиться порівняно з поточним у тому числі через те, що за кілька місяців держава очікує залучити $16 млрд міжнародної підтримки від партнерів і донорів. 

Прогноз від Нацбанку України. Регулятор оприлюднив Інфляційний звіт, згідно з яким за підсумками 2022 року інфляція перевищить 30%, а протягом наступних років сповільниться.

Нацбанк прогнозує, що наступного року інфляція сповільниться через налагодження логістики, зростання врожаю та повноцінне відновлення роботи чорноморських портів. Це сприятиме поверненню до традиційного плаваючого курсоутворення від Нацбанку та припинення емісійного фінансування бюджетних потреб, тоді як уряд покриватиме дефіцит бюджету ринковими залученнями. Разом з тим у 2023-2024 роках ВВП України ростиме на 5-6% на рік, інфляція ж у 2023 році знизиться до 20,7%, а у 2024 – до 9,4%. Її повернення до цілі 5% передбачається в 2025 році.

За словами заступника голови Нацбанку Сергія Ніколайчука, інфляційні процеси до кінця поточного і протягом наступного року залежатимуть від підтримання курсової стабільності завдяки балансу попиту і пропозиції на валютному ринку та рівня резервів НБУ.

Прогноз від Світового банку. Влітку Світовий банк погіршив прогноз інфляції в Україні до 20% на кінець поточного року, тоді як прогноз, зроблений у квітні, показував 15%. За словами регіонального директора Світового банку у справах Східної Європи Арупа Банерджі, ріст інфляційного тиску став можливим через покриття дефіциту бюджету у березні-травні за рахунок монетизації Національного банку України.

Гіперінфляція в Україні: реальне майбутнє чи страшна вигадка?

Гіперінфляцією називають інфляцію, яка не контролюється ані фінансовим регулятором держави, ані урядом і спричиняє шалене зростання цін та супутнє абсолютне знецінення грошей. Це інфляція з темпами, показник яких перевищує 50% на місяць.

Таке явище мало місце у Німеччині та Австрії після І Світової війни у 1920-1923 роки, у СРСР приблизно у той же період, а також у Греції та Угорщині наприкінці ІІ Світової війни. У різний час гіперінфляцію фіксували на Кубі, у латиноамериканських країнах, у Зімбабве, Венесуелі та у Туреччині. Свого часу Україна також була у такому становищі – у 1993 році вітчизняна економіка впала на 14%, а ціни зросли на 10155%.

Гіперінфляцію спричиняє різке збільшення обсягів грошової маси, яка йде врозріз зі зростанням пропозиції товарів та послуг, що призводить до втрати балансу між попитом та пропозицією грошей. Тож ціни зростають у сотні або тисячі разів, гроші додруковують, бо уряд не може позичити їх ззовні і вони втрачають свою важливість та цінність.

У сучасному світі не допустити гіперінфляцію можна за допомогою зовнішньої позики. Для України це дуже актуально зараз – якщо допомога від західних партнерів буде своєчасною та швидкою, а експорт відновлюватиметься, то навіть за умови ведення тривалої війни гіперінфляція нам не загрожує.

Джерело: psm7.com.