Нові ставки за депозитами та ліміти за картками: що банки запропонують в 2023 році

2022 рік став одним із найскладніших та найнапруженіших в історії банківської системи України. Втім, фінансисти назвали його одним із найвдаліших для себе. «Мінфін» підбив попередні підсумки роботи українських банків та розпитав їхніх керівників про плани на цей рік.

Мінус чотири: хто залишив ринок

Торік ринок залишили 4 банки, чисельність банківської системи скоротилася зі 71 до 67 структур. Закриття четвірки ініціював Нацбанк:

• Промінвестбанк;
• Міжнародний резервний банк (колишній Сбербанк);
• Мегабанк;
• Банк «Січ».

Двома першими володіли російські держструктури (Зовнішекономбанк РФ та Сбербанк РФ), тому Нацбанк відкликав їх ліцензії наступного дня після початку повномасштабного вторгнення путінських військ до України. Офіційною причиною відкликання ліцензії у харківського Мегабанку в липні стала втрата платоспроможності після того, як НБУ відмовився допомагати її відновлювати (банку офіційно відмовили у наданні рефінансування). Банк «Січ» публічно звинуватили у невиплаті відсотків за кредитами рефінансування Національного банку та відкликали ліцензію на початку серпня.Підсумкові результати за 2022 рік НБУ ще не звів, але можна проаналізувати динаміку основних показників банків за 11 місяців (із 1 січня до 1 грудня).

Очевидною є недовіра банків: вони вважають за краще зберігати більше коштів у регулятора, ніж на коррахунках один одного. Також видно скорочення обсягів кредитування населення, яке було драйвером зростання попередніми роками, і лише невелике збільшення кредитування компаній (переважно за рахунок держпрограм). Банки зазнають величезних втрат від неповернень за позиками, тому збільшують резерви під втрати і вимушено скорочують капітал. При цьому вчетверо впала рентабельність активів та капіталу, що говорить про слабку ефективність банківської системи.

3 головні досягнення банків

Прибуткова діяльність. Загальний прибуток банківської системи за 11 місяців склав 19,43 млрд грн. Це у 3,4 менше, ніж у січні-листопаді 2021-го (65,73 млрд грн), але це позитивний фінансовий результат. Розбивки дохідності за банками поки що немає, але можна не сумніватися, що Приватбанк залишиться тим банком, який найбільше заробляє (17,8 млрд грн за 10 місяців). Він продовжує отримувати солідні відсотки за найбільшим серед банків портфелем ОВДП (облігацій внутрішньої держпозики) — левову їх частину було внесено до капіталу банку в ході націоналізації.

Держоблігації Мінфіну залишалися для банківської системи стабільним джерелом доходу, але ще більше фінансисти змогли заробити на цінних паперах Нацбанку (депозитних сертифікатах) після різкого стрибка облікової ставки (з 10 до 25%) у червні — 20,1 млрд грн за 5 місяців. У результаті, на депсертифікати припало близько чверті всього заробітку наших банків. Доходи від кредитування бізнесу та населення поступово скоротилися, що видно з інформації регулятора.

Також банки непогано заробили на різноманітних комісіях, у тому числі на обслуговуванні карткових операцій українців, що виїхали через війну.

«Якщо говорити про „клієнтські“ продукти, то переважно йдеться про транзакційні доходи. Головним чином, за рахунок курсової різниці при карткових транзакціях за кордоном. За даними НБУ, у травні — жовтні обсяг таких операцій становив $1−2 млрд щомісяця, що у 3−5 разів більше за довоєнні показники. Водночас, в умовах фіксованого офіційного курсу, який є орієнтиром для міжнародних платіжних систем, та встановлення власного карткового курсу, великі банки-емітенти змогли отримати доволі пристойний прибуток», — пояснив «Мінфіну» голова правління Юнекс Банку Іван Світек.

Без збитків також не обійшлося. Від’ємне значення фінансового результату за підсумками 2022 року можуть показати 20−25 банків. При тому, що за 10 місяців у мінус пішов 21 банк, і найбільший збиток, згідно зі звітом НБУ, продемонстрував державний Укрексімбанк (-8,4 млрд грн), за яким слідували Альфа-Банк (-4,2 млрд грн) та Укргазбанк (-3,7 млрд грн).

Негативно на прибутковості банківської системи позначаться витрати банків, що зросли, на їх мережу філій, яку довелося обладнати генераторами, резервними джерелами зв’язку та іншим інструментарієм. Натомість, це дозволило забезпечити роботу відділень в умовах відключень електрики. Тепер понад тисячу точок банків здатні працювати навіть у складній ситуації — Нацбанк назвав мережу таких відділень Power Banking.

Power Banking, формування енергонезалежної мережі. Незважаючи на витрати, що зросли, його фінансисти назвали другим за значимістю досягненням українських банків у 2022 році. Одночасно банки створили резервні послуги для роботи у будь-якому режимі.

«Одним із найважливіших кроків був перехід до хмарних технологій. Ми ще навесні в короткі терміни перенесли ключові інформаційні системи до хмар, таких як Microsoft Azure. Завдяки ВСУ нам поки що не довелося переключитися на них для щоденної роботи — працюємо через наші наземні центри обробки даних. Проте, ми готові зробити перемикання моментально на резервний центр у хмарах у будь-який момент. Також ключовим є те, що майже весь персонал, що незадіяний у безпосередній роботі з клієнтами у відділеннях, має можливість працювати дистанційно. Деякі працюють з-за кордону чи з інших міст”, — розповів «Мінфіну» голова правління Банку “Кредит Дніпро” Сергій Панов.

Стабільний приріст вкладів населення (+22,4% за 11 місяців). Через енергетичну кризу люди почали активніше знімати готівку з рахунків (щоб розраховуватися під час відключень електроенергії), були змушені більше витрачати на життя через інфляцію (26,5% у листопаді) і конвертувати частину накопичень в інвалюту. Але навіть після цього у банків був надлишок грошового ресурсу для роботи.

Проблеми з ресурсами виникали під час перерозподілу. Найактивніше вклади населення концентрувалися в системних банках, насамперед у Приватбанку та Ощадбанку. Не дуже багато коштів осідало в менших структурах. А нещодавно Нацбанк повідомив, що у 25-ти банках навіть було зафіксовано відтоки. На 10-ку найбільших збирачів коштів населення припадає 86,8% вкладів фізосіб, а на Приватбанк та Ощадбанк — 53%. Решті 57 українських банків дістаються крихти з «депозитного столу».

ТОП-10 банків за депозитами населення за 10 місяців 2022 року виглядає так:

1. Приватбанк – 307,7 млрд грн;
2. Ощадбанк – 151,7 млрд грн;
3. Райффайзен Банк — 52,5 млрд грн;
4. Універсал Банк (монобанк) — 44,1 млрд грн;
5. Альфа-Банк — 42,4 млрд грн;
6. ПУМБ — 36,4 млрд грн;
7. Укрсиббанк — 33,9 млрд грн;
8. Укрексімбанк — 31,5 млрд грн;
9. Укргазбанк — 31,1 млрд грн;
10. ОТП Банк — 23,7 млрд грн.

Ще одна проблема — це скорочення термінових вкладів, тобто ядра грошового ресурсу банків. Нацбанк повідомив, що до війни вони становили 43% усіх зібраних коштів, а на початок листопада просіли до 35%. Значну частину у зборах банків (і найбільших у тому числі) становили кошти до запитання на поточних/карткових рахунках. Найчастіше це були соцвиплати чи виплати військовослужбовцям — нестабільні ресурси, які можуть вимиватися з рахунків будь-якої миті.

Головні провали фінансистів

Кредитні неповернення (NPL), обсяг яких активно зростав від початку повномасштабного вторгнення. Ця проблема залишиться ключовою і у 2023 році — банки підписуватимуть нові реструктуризації за простроченими кредитами, оформлятимуть заявки на відшкодування збитків за допомогою держави, як це передбачено нещодавно прийнятим законом для позик населення, де застави були знищені війною або сильно пошкоджені.

Частка проблемної заборгованості у загальному кредитному портфелі активно збільшувалася весь минулий рік: із довоєнних 26,58% до 36,8% на початку грудня. Якщо дивитися на галузеве розбиття регулятора, то видно, що в корпоративному бізнесі неповернень більше — 40,5% портфеля, а в роздробі менше — 32%.

При цьому НБУ погіршив свій мінімальний прогноз безповоротних кредитних втрат із 20% до 30% усіх видач. А також уточнив у своєму звіті, що найгірше з кредитними платежами у держбанків, а найкраще — у банків із іноземним капіталом.

Ось так виглядає частка неповернень на 1 грудня:

• банки з державним капіталом — 51,6% портфеля;
• банки з приватним українським капіталом — 22,03% портфеля;
• банки з іноземних банківських груп — 17,7% портфеля.

Нацбанк проаналізував кредитні неповернення у підприємств і виділив найпроблемніші напрями за галузями економіки (% неповернень у портфелі):

• комерційна нерухомість — 70,2%;
• будівництво — 68%;
• машинобудування — 62,5%;
• постачання електроенергії та інше ЖКГ — 46,8%;
• металургія — 45%;
• видобувна промисловість — 32,8%.

При цьому в абсолютних значеннях банки найактивніше кредитували компанії агросектору (103 млрд грн), оптову торгівлю (96 млрд грн), харчову промисловість (61 млрд грн), де частка проблемної заборгованості була нижчою — від 12,8% до 24,2% портфеля. Банки вже втратили десятки мільярдів гривень та можуть втратити ще більше до кінця війни. Тому відкрито кажуть, що не зможуть без допомоги держави «перетравити» ці збитки.

«З огляду на обставини, за яких формується цей NPL-портфель, проблему не можна віддати виключно на відкуп банкам. Якщо підійти до цього процесу суворо формально, то країна може втратити значну частину банківської системи. А це неприпустимо, якщо ми хочемо швидкого та ефективного відновлення економіки», — наголосив Іван Світек.

Фінансисти розраховували, що влада створить в Україні державний Bad Bank, у який кредитори зможуть скинути кредитні неповернення, що виникли через війну. Проте влада погодилася лише на відшкодування збитків за кредитами фізосіб із частково або повністю зруйнованими заставами за іпотеками та автокредитами. І, судячи з формулювання нового закону, вже зараз зрозуміло, що його покриють не в повному обсязі. Питання неповернень за корпоративними позиками залишилося відкритим. Також держава допустила націоналізацію деяких системних банків на власний розсуд, і все. Повністю покрити кредитні втрати фінустанов після повномасштабного вторгнення з бюджету держава не готова. Тому експерти очікують на зростання банківських збитків, які не зможуть покрити їх попередні заробітки та грошові вливання акціонерів, і як наслідок — послідує закриття структур.

«За нашими оцінками, у 2023 році ринок можуть залишити не менше 5 банків — насамперед серед невеликих банків із приватним капіталом. Визнання справжньої якості активів за підсумками 2022 року вимагатиме нарощування капіталу частини банків, до чого їх акціонери під час війни можуть бути не готові. Окрім того, до скорочення кількості банків підштовхуватиме поступове скасування регулятором послаблень, запроваджених на початку військового стану», — пояснив «Мінфіну» директор департаменту стратегії та корпоративного управління АТ «Кредобанк» Роман Лепак.

Серед інших проблем банків можна виділити:

Збитки через рефінансування Нацбанку, що різко подорожчало. Відсотки за ним зросли з 11% до 26−27% річних після зростання облікової ставки НБУ з 10% до 25% у червні. Багато хто не вірив у такий ціновий стрибок і виявився до нього не готовим. Найсильніше постраждали ті, хто скуповував за кредити рефінансування держоблігації Мінфіну.

Дохідність за старими випусками ОВДП залишилася в середньому на 12−14%, а нацбанківські гроші подорожчали до 27%. Виникли чималі збитки. Ті, хто зміг активно розгорнути депозитні програми, зібрати гривню на ринку та достроково погасити рефінансування НБУ, мінімізували свої втрати. Однак, це зробили не всі. Станом на 1 листопада 2022 року нацбанківські кредити не погасили 26 банків із 67 діючих. Найбільші заборгованості мали Укрексімбанк (19,4 млрд грн), Укргазбанк (6,2 млрд грн), ПУМБ (5,7 млрд грн), Альфа-Банк (4,7 млрд грн) і Банк Альянс (4,1 млрд грн).

Питання подальшої долі Альфа-Банку, який нещодавно було перейменовано в Sense Bank. ЗМІ неодноразово писали про майбутню націоналізацію цієї структури, і що саме під неї, переважно, і писався профільний закон (про націоналізацію системних банків). Однак, остаточне офіційне рішення з цього приводу не прийнято, лише циркулюють чутки. А голова НБУ Андрій Пишний на безпосереднє запитання про долю Альфи відповів журналістам, що регулятор ретельно моніторить платоспроможність та ліквідність цього банку, і ухвалюватиме рішення з перебігом справи.

Неофіційно у Нацбанку кажуть, що чекають, коли Альфа-Банк допустить порушення чи сильно просяде за ліквідністю, і від цього відштовхуватимуться. На ринку побоюються, що влада надто пізно ухвалить рішення про націоналізацію цієї структури, через що державі згодом доведеться витратити на неї більше коштів, ніж передбачалося спочатку. А також побоюються, що входження держави до Альфи не буде безболісним для його клієнтів (населення та бізнес).

Безпосередні збитки банків від втрати свого майна/активів у зонах бойових дій та на окупованих територіях. Нацбанк вирахував, що з травня до листопада їхній обсяг зріс у 5 разів і досяг 757 млн грн.

Зростаючі операційні витрати банків на переобладнання своїх мереж філіалів генераторами, резервними каналами зв’язку та іншим, а також подальше їх обслуговування під час відключень електрики (постійно потрібно купувати паливо тощо).

Ризики у зв’язку з очікуваним стрес-тестуванням. Нацбанк пообіцяв МВФ провести його у першому кварталі 2023 року. Його результати можуть виявити ще більш глибинні проблеми у банківській системі, на вирішення яких може знадобитися більше коштів та часу.

Що робитимуть банки у 2023 році

Банкіри визнають, що їм складно будувати свої стратегії на 2023 рік під час війни, у кризовій економіці та з бізнесом, який сильно страждає від вимкнень електрики, та за всіх перерахованих вище проблем. Втім, вони намагалися хоча б загалом описати пріоритети:

• Відновлення корпоративного кредитування з акцентом на державні програми. Фінансисти лобіюватимуть їх розширення на великий бізнес.
• Розширення кредитування населення — кредитні ліміти для карток. Пауза в автокредитуванні та іпотека (з винятками для державних програм).
• Активна емісія карток для населення, розвиток мобільних додатків та ставка на транзакційний бізнес — нові валютні курси, нові тарифи на розрахунково-касове обслуговування тощо.
• Збір депозитів населення для вкладення коштів у депозитні сертифікати Нацбанку.
• Робота з проблемними кредитами та формуванням резервів під проблемну заборгованість. Збільшення капіталів переважно за допомогою прибутку.

«2023-й стане роком роботи з фізособами, банки йтимуть туди, де є гроші. Великі прирости за рахунками має населення, до нього й підуть. Роздріб активно розвиватиметься з попутним збільшенням емісії карток, поліпшенням умов за базовими послугами (курси валютообміну, грошові перекази тощо), а також із новими пропозиціями щодо кредитних лімітів. Придбання квартир та машин активно не кредитуватимуть, оскільки у воєнний час страховики не захочуть їх страхувати. Принагідно банки працюватимуть із проблемною заборгованістю та реструктуризуватимуть кредити. Нові кредити даватимуть, переважно, держсектору з акцентом на портфельні гарантії від держави, а також великим експортерам із валютною виручкою. При цьому банкам доведеться формувати резерви, які негативно впливають на капітал. Принагідно готуватимемося до кінця війни — до повноцінного перезапуску кредитного ринку та міжнародної діяльності (проходження фінмоніторингу, відкриття лімітів тощо)”, — розповів «Мінфіну» фінансовий аналітик Василь Невмержицький.

Зросте ціна грошей та операційних витрат банків

Янніс Кіріакопулос, голова правління Піреус Банку:

Не припускаю помітного збільшення обсягів кредитування бізнесу або тому, що компанії не прагнуть брати кредити через невизначеність та високу вартість фінансування, або тому, що банки дуже уважно ставляться до забезпечення низької ймовірності дефолту. Основним чинником стане географія та галузь, у якій працюють компанії, а також кредитні програми, які гарантують часткове погашення основної суми кредиту.

2023 рік буде складнішим для банків, оскільки вони матимуть справу зі збільшенням операційних витрат через високу інфляцію, зростання вартості грошей через нещодавнє підвищення резервних вимог. Також зростатиме кредитний ризик, оскільки позичальники можуть зіткнутися зі збільшенням операційних витрат через високу інфляцію та перебої в роботі через проблеми з електроенергією.

Пріоритетом стане нарощування кредитування за держпрограмами

Сергій Панов, голови правління Банку Кредит Дніпро:

Переходимо від довгострокового планування до гнучкішого та короткострокового управління бізнес-можливостями. Ще в довоєнний час вважали такий підхід пріоритетним і почали трансформувати нашу бізнес- та операційну модель, а війна показала нагальну потребу в умінні швидко та якісно приймати рішення. У 2023 році пріоритетом для нас стане поновлення та нарощування кредитування в рамках програм із державною підтримкою, поновлення кредитування фізичних осіб, розвиток віддалених каналів продажу та обслуговування.

Банківська система може втратити 15−20 банків

Іван Світек, голова правління Юнекс Банку:

Впевнений, більшість банків у тому чи іншому вигляді робить ставку на активізацію кредитування. Але треба бути чесним — реалізація цих планів безпосередньо залежить від термінів закінчення війни. Неможливо всерйоз говорити про повноцінний кредитний процес, коли українські міста по декілька разів на тиждень зазнають ракетних обстрілів.

Наразі основний прибуток формується за рахунок розміщення вільної ліквідності у депозитних сертифікатах. Але навряд чи можна будувати на цьому стратегію. Наразі Міністерство фінансів почало активніше підвищувати дохідність ОВДП. Ймовірно, цей інструмент найближчим часом стане популярнішим серед банків. Але ситуація дуже динамічно змінюється: одні інструменти втрачають актуальність, з’являються нові.

Докапіталізація може знадобитися абсолютній більшості банків. Але знову ж таки — багато що залежить від підходу при стрес-тестуванні, параметрів, які в нього будуть закладені. Прибуток, отриманий у 2022 році, лише частково допоможе зняти проблему. З одного боку, більшу частину прибутку зараз отримують великі системні банки, які абсорбують значну частку вільної ліквідності з ринку, з іншого боку, вони формують найбільші портфелі NPL в абсолютних цифрах. В результаті, гадаю, без допомоги акціонерів обійтися навряд чи вийде.

За підсумками кризи, спровокованої війною, банківська система України може втратити 15−20 банків. У більшості випадків йтиметься саме про прийняття рішення акціонерами. Найчастіше — вимушеного.

Очікується подальше зростання ставок за депозитами

Роман Лепак, директор департаменту стратегії та корпоративного управління АТ «Кредобанк»:

Рекордні доходи сектора від операцій з валютою є особливістю 2022 року та багато в чому зумовлені «множинністю» валютних курсів, що стало наслідком фіксації НБУ офіційного курсу для безготівкових операцій.

У 2023 році очікується подальше зростання відсоткових ставок за депозитами, що відповідатиме цілям НБУ при різкому підвищенні облікової ставки у 2022-му. Це чинитиме тиск на чисту відсоткову маржу банків в умовах обмежених можливостей нового кредитування та прогнозованої незмінності облікової ставки протягом усього 2023 року. Саме облікова ставка визначає рівень дохідності депозитних сертифікатів НБУ, що є важливим джерелом відсоткових доходів банків на сьогодні, та є орієнтиром для дохідності державних облігацій.

Джерело: “Мінфін”.