Одеський припортовий завод: бізнес на державі. Тінь Кононенка (розслідування)

«Одеський припортовий завод» – одне з найбільших державних підприємств, навколо якого регулярно спалахують корупційні скандали. У грудні 2017-го завод залучив для співпраці нову приватну фірму – «Всеукраїнську Енерго Компанію». Яка зобов’язалася забезпечити підприємство природним газом – основною сировиною для виробництва мінеральних добрив. Як з’ясували журналісти програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»), новий постачальник газу може бути опосередковано пов’язаним із близьким товаришем президента Ігорем Кононенком.

«Одеський припортовий завод» (ОПЗ) – один з найбільших виробників мінеральних добрив – аміаку та карбаміду – в Україні. В подальшому ці добрива використовуються для вирощування різних сільськогосподарських культур.

ОПЗ – одне з найбільших досі не проданих з молотка державних підприємств. Фонд державного майна понад 20 років безуспішно намагається його продати, але цьому постійно щось стає на заваді.

Поки завод державний, на ньому знаходили як заробляти ті, хто при владі. Наприклад, за президентства Віктора Януковича це був олігарх-спонсор Партії регіонів Дмитро Фірташ.

Але останнім часом державний завод – у скрутному становищі. Півроку він стояв, не працюючи. Його робота була законсервована через борги. По-перше, перед самим Фірташем.

«У нас є борг господарського характеру за поставлений газ у 2013-2014 роках підприємствами пана Фірташа. Це є доларовий борг перед підприємством Ostchem. Він складає 193 мільйони, якщо не враховувати пеню і інші речі», – заявляв на той момент голова Фонду держмайна України Ігор Білоус ще під час засідання Кабміну в травні 2016 року.

По-друге, ОПЗ має борги перед державними НАК «Нафтогаз України» та «Укртрансгазом», що транспортує на завод блакитне паливо. «Перший борг перед «Укртрансгазом» – ще за червень 2016 року. Він (ОПЗ) споживав, фактично не маючи ресурсу газу. І сума заборгованості – 434 мільйони гривень, – каже заступник директора комерційного департаменту ПАТ «Укртрансгаз» Віталій Грищенко. – Борг перед НАК «Нафтогаз України» за 2016 рік – 1 мільярд 517 мільйонів гривень».

Тож, загнаний у борги завод залишився неспроможним самостійно закуповувати газ – основну сировину для виробництва аміаку та карбаміду. Вихід знайшли такий: для відновлення виробництва у грудні 2017 року завод провів конкурс, щоб обрати компанію для роботи за давальницькою схемою.

Така схема передбачає, що приватна фірма надає державному заводу газ. Завод переробляє цю сировину у добрива і віддає їх компанії. Завод не платить за газ, а постачальник, у свою чергу, розраховується з ним лише за переробку, тобто, за використання потужностей.

Інтерес до конкурсу виявили 8 компаній: американська IBE TRADE CORP, швейцарська NCTC AG, білоруська «Петротранс Енерджі», а також п’ять українських – «ЕРУ Трейдінг», «Виробничо-комерційне підприємство «Укренергоінвест», «Група УМВБ», «Нотокс» та «Всеукраїнська Енерго Компанія».

Наприкінці грудня через офіційну сторінку завод оголосив переможцем «Всеукраїнську Енерго Компанію». Відповідно до умов конкурсу, ця фірма зобов’язалася поставити першочергово 3 мільйони кубометрів газу для запуску заводу і потім 60 мільйонів кубометрів – щомісячно, що задіє половину потужностей підприємства.

На підтвердження серйозності своїх намірів «Всеукраїнська Енгерго Компанія» надала заводу договори, укладені з «Укртрансгазом», на транспортування та зберігання природного газу, а також зобов’язалася платити заводу 32 долари за виробництво та відвантаження кожної тонни аміаку та 48 доларів – за тонну карбаміду.

«Базова умова, яка була і з якою ми проводили конкурс, – це порахована нижня планка собівартості переробки: 28 доларів – за аміак і 42 долари – за карбамід, – розповів перший заступник директора ПАТ «Одеський припортовий завод» Микола Щуріков. – З усіх компаній, які були, найвищу ціну дала «Всеукраїнська Енерго Компанія».

Такий варіант співпраці позитивно оцінили у Фонді держмайна. «Для нас важливо, що підприємство не зупинене, що воно працює. Тому що гірше продавати те підприємство, яке нічого не робить. Якщо підприємство працює, то це підприємство має можливість бути учасником великої приватизації», – заявив виконувач обов’язків голови Фонду державного майна Віталій Трубаров.

Новий партнер. Хто він?

«Всеукраїнська Енерго Компанія», яка виграла конкурс ОПЗ, існує ще з 2010 року. Але ця фірма раніше взагалі не займалася торгівлею газом. Відповідну ліцензію на таку діяльність компанія отримала від Нацкомісії з регулювання енергетики лише у серпні 2017 року, за 3 місяці до публічного оголошення конкурсу.

Журналісти «Схем» вирішили з’ясувати, хто стоїть за фірмою-новачком на газовому ринку, що потіснила компанії зі значно більшим подібним досвідом.

Згідно з реєстром юридичних осіб, єдиним власником «Всеукраїнської Енерго Компанії» є 26-річний Вадим Колесников. Щоправда, на сайті компанії засновником фірми зазначений батько Вадима – Віталій Колесников. Він також є засновником з десятка інших маловідомих фірм у різних галузях.

«Всеукраїнська Енерго Компанія» зареєстрована в столичному бізнес-центрі «Парус». Журналісти «Схем» навідалися туди. І виявили, що офіс компанії розташований на одному поверсі поруч з інвестиційною компанією Concorde Capital Ігоря Мазепи. Фірми ділять одне крило та мають спільний простір.

Мазепа – не чужа людина для оточення президента Петра Порошенка. Наприклад, саме він допомагав давньому другу Порошенка – Борису Ложкіну продавати медіахолдинг UMH молодому олігарху часів Януковича Сергію Курченку.

Уже за свого президентства Порошенко призначав Мазепу своїм указом до наглядової ради державного «Укресімбанку».

Та й журналісти «Схем» неодноразово фіксували, як Мазепа приходить на Банкову в Адміністрацію президента.

Для того, щоб зайти в офіс фірми, яка отримала право заробляти на потужностях державного «Одеського припортового заводу», спершу потрапляєш у компанію «Новавест», кінцевим бенефіціарним власником якої є також Ігор Мазепа.

Але сам Мазепа каже, що його сусідство з новим трейдером на ОПЗ ні про що не свідчить. «У нас ще три або чотири компанії на одному поверсі, в тому числі Oracle», – каже Ігор Мазепа, генеральний директор інвестиційної компанії Concorde Capital.

У той же час він говорить, що знайомий з власником «Всеукраїнської Енерго Компанії» – Віталієм Колесниковим. «З Колесниковим знайомий. Ну як знайомий? Поверхово. Знаю, що колись він міськканалами керував на сході – чи то в Луганську, то чи в Донецьку», – розповів Мазепа «Схемам».

Для отримання більш детальних коментарів від керівництва фірми і причетності до можливих зв’язків із владою журналісти «Схем» спробували звернутись до офіційного засновника – того самого Вадима Колесникова. В установчих документах вказано, що він зареєстрований в одному з найдорожчих житлових комплексів столиці – «Хвиля» на Печерську. Але вже на місці журналісти з’ясували, що в цій квартирі ніхто не живе. Більш того, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира знаходиться у заставі «Правекс-Банку», який тепер її продає.

Консьєрж будинку, де розташована квартира, розповіла журналістам, що давно не бачила ні Вадима, ні його батька Віталія Колесникова.

Звідки газ

В офісі «Всеукраїнської Енерго Компанії» журналістів «Схем» зустрічає Віталій Олексієнко. Називається фінансовим консультантом фірми. Раніше він працював заступником директора державного підприємства «Укрекоресурси», яке було ліквідоване у 2015 році у зв’язку з постійними корупційними скандалами. А ще – очолював департамент фінансового забезпечення Мін’юсту.

Віталій Олексієнко розповів, що у «Всеукраїнської Енерго Компанії» немає власного видобутку природного газу, тому компанія планує його купувати на ринку як в Україні, так і за кордоном. «Українського походження газу такого обсягу одноразово знайти дуже важко. Тому він буде і імпортний, і внутрішнього видобутку. У нас дуже багато постачальників, які пропонують свої послуги. Ми дивимося по ціні і по якості», – заявив Віталій Олексієнко.

Водночас Віталій Олексієнко запевняє: фірма змогла зайти на державний завод без будь-яких впливових покровителів у владі. «Це чисто бізнес-проект», – каже він.

Але журналісти «Схем» звернули увагу на ще один цікавий момент. Номери телефонів фірми збігаються з контактами «Холдингової компанії «Енергомережа» бізнесмена Дмитра Крючкова. В цій компанії працював і засновник новообраної фірми-постачальника Віталій Колесников. За даними Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку, у 2014 році Колесников очолював наглядову раду «Енергомережі».

Сьогодні Дмитро Крючков – фігурант розслідування Національного антикорупційного бюро щодо привласнення 346 мільйонів гривень «Запоріжжяобленерго», у якому понад 60% акцій належить державі. А сам він оголошений у розшук. Але у нього є молодший брат – Леонід Крючков. Журналісти програми «Схеми» неодноразово його помічали біля Адміністрації президента. Зокрема, у грудні 2017 року у коментарі програмі він повідомив, що був в офісі Порошенка «в особистих справах».

Яку роль відіграють брати Крючкови на енергетичному ринку? В інтерв’ю інтернет-виданню «Економічна правда» голова Національної комісії з регулювання енергетики Дмитро Вовк зазначав, що до Дмитра Крючкова та його брата Леоніда прихильно ставився близький товариш президента Ігор Кононенко. «Він казав, що Крючкови з «Енергомережі» – непогані менеджери», – уточнював Вовк.

Оскільки Дмитро Крючков недоступний, бо перебуває в розшуку, редакція звернулася за коментарем до його брата Леоніда. Він заперечив свою причетність до діяльності «Одеського припортового заводу» та компанії-постачальника газу. «З Віталієм Колесниковим не знайомий, відповідно, нас нічого не пов’язує. Ніякого відношення до «Всеукраїнської Енерго Компанії» не маю, так само як і до ОПЗ», – зазначив він.

Від бізнесу старшого брата бізнесмен Крючков також відхрестився, каже: давно не спілкуються. «Ніякого відношення до «ХК «Енергомережа» не маю. Спільний бізнес з братом відсутній з 2009 року. Не бачилися вже багато років», – стверджує Леонід Крючков.

Водночас він зазначив, що знайомий з Ігорем Кононенком.

Те саме заперечує і Ігор Кононенко. У коментарі «Схемам» він спростував не тільки свій зв’язок із братами Крючковими, а й відношення до Одеського припортового та новообраного трейдера. «Я жодним чином не пов’язаний з діяльністю «Холдингової компанії «Енергомережа» та Дмитром і Леонідом Крючковими, про яких ви згадуєте у своєму запиті. Ми не спілкуємося, – йдеться у письмовій відповіді народного депутата Ігоря Кононенка. – Інформація про те, що я начебто маю стосунок до співпраці між ПАТ «Одеський припортовий завод» та «Всеукраїнської Енерго Компанії» не відповідає дійсності. Мені нічого невідомо про структуру власності «Всеукраїнської Енерго Компанії», та я ніколи не спілкувався і не був знайомий з особою на ім′я Віталій Колесников».

ОПЗ – дійна корова для влади

На «Одеському припортовому заводі» завжди існувало дві схеми заробітку, пояснював раніше президент Союзу хіміків України Олексій Голубов: «На чому заробляють? Купити газ за цінами, які дають можливість заробити на постачанні ОПЗ. Продати продукцію заводу, що також дає можливість заробити. Вони ж просто так не сидять. Іншого не дано».

Тобто, за словами експертів, перша схема – це коли «свої» фірми продають заводу газ втридорога за завищеними цінами, завдаючи збитків заводу і нерідко виводячи прибуток за кордон. А оскільки газ – це основа цих добрив, то його завод потребує регулярно у великих обсягах. Хто постачає газ – той отримує надприбутки.

За часів Віктора Януковича на заводі заробляв олігарх Дмитро Фірташ – його фірма Ostchem продавала на ОПЗ газ. Нерідко за завищеними цінами. З ким і коли підписати контракт – це вирішується у Києві і просто спускається вказівкою на завод. Це хоч і без ентузіазму, але визнавали і самі керівники припортового.

Друга схема – це продаж вже готової продукції, тобто мінеральних добрив, конкретним фірмам за заниженими цінами. Коли державний завод замість того, аби побільше заробити, віддає продукт потрібному покупцю дешевше. Такими регулярними покупцями за Януковича, наприклад, були знову ж таки структури Фірташа.

Після зміни керівництва держави розпочалася боротьба за грошові потоки вже серед бізнесменів, найбільш наближених до влади. За прем’єрства Арсенія Яценюка та після інавгурації Петра Порошенка правління ОПЗ поповнилося новими кадрами. Людьми з оточення як тодішнього прем’єра, так і президента.

У 2016 році схемами на ОПЗ зацікавилися детективи Національного антикорупційного бюро України. Фабула інкримінованого злочину якраз стосувалася першої схеми – сприяння в закупівлі газу у фірми-посередника за завищеною ціною. Що, за даними НАБУ, завдало збитків державі на суму в понад 200 мільйонів гривень. Про це йшлося у попередніх розслідуваннях «Схем».

Схоже, що зараз у старих схемах просто з’явились нові обличчя, наближені до перших осіб держави.

«Одеський припортовий завод» знаходиться в управлінні Фонду держмайна, де роботу з цим підприємством курує Володимир Державін – колишній помічник Ігоря Кононенка, близького товариша та армійського друга президента Петра Порошенка. Ще один колишній помічник Кононенка – Олександр Візір зараз є членом наглядової ради ОПЗ.

І саме пан Кононенко свого часу прихильно ставився до людей, з якими пов’язаний новий постачальник газу на «Одеському припортовому заводі».

При підготовці цього матеріалу автори з-поміж різних джерел використовували аналітичну систему YouControl, дані з якої були підтверджені у офіційних державних реєстрах.