Южненська громада попрощалася з двома полеглими за Україну Захисниками (фото)

О 10:00 24 серпня, в День Незалежності України, в нашому місті через гучномовець оголосили, що сьогодні в Южному День жалоби, будь-які розважальні заходи – під забороною. Державні прапори на будинках та спорудах міста були приспущені. Наша громада втратила ще двох своїх Захисників:

• 42-річного Віктора Неприцького – заступника командира бойової машини – навідника-оператора 1 десантно-штурмового відділення десантно-штурмової роти в/ч А4635, матроса.

• 31-річного Артема Севастєєва – гранатометника відділення морської піхоти батальйону морської піхоти в/ч А0216, матроса.

Прощання з Воїнами пройшло на площі Перемоги біля пам’ятника Захисникам Вітчизни. Провести в останню путь військовослужбовців прийшли їхні сім’ї, друзі, побратими, небайдужі южненці та представники міської влади. Пам’ять Героїв України присутні вшанували хвилиною мовчання. Священнослужитель храму Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ Микола Віщун провів панахиду за загиблими. Южненський міський голова Володимир Новацький під час прощання з Воїнами озвучив, що наша громада втратила вже 28 Героїв…

Віктор Андрійович Неприцький був призваний на військову службу 13 січня цього року. Героїчно загинув під час бойового зіткнення з силами противника внаслідок ворожого артилерійського обстрілу 17 серпня біля населеного пункту Урожайне Волноваського району Донецької області.

Артем Олександрович Севастєєв був призваний по мобілізації 17 травня цього року. Загинув від смертельного поранення під час виконання бойового завдання 16 серпня поблизу населеного пункту Красногорівка Покровського району Донецької області.

Раїса Артюшевська, вчителька Ліцею №2, в якому в свій час навчався Віктор Неприцький, звернулась з прощальним словом і зі сльозами на очах озвучила, що школа провела в останню путь вже сьомого свого учня, який загинув в російсько-українській війні.

«Сьогодні велике свято, 32 річниця нашої Незалежності, це офіційно, але, на превеликий жаль, по суті вже майже 300 річниця кривавої боротьби за нашу Незалежність. Знову кров, знову втрати. Як говорила Ліна Костенко: «Історії ж бо пишуть на столі. Ми ж пишем кров’ю на своїй землі. Ми пишем плугом, шаблею, мечем, піснями і невільницьким плачем. Могилами у полі без імен, дорогою до Києва з Лубен!»

Ось такою кров’ю, ціною крові наших загиблих ми продовжуємо здобувати нашу Незалежність. Я впевнена, ми про це нашим дітям говоримо кожного разу, що людина живе доти, допоки вона живе в нашій пам’яті. Віктор вже сьомий учень нашого Ліцею, який відійшов у засвіти. Перщим (в 2017 році) пішов Віктор Кандалюк, Герой АТО. 2022-2023 рік знову почав свій кривавий відлік (Артем Костенко, Артем Потушанський, Артур Померанцев, Артур Чепура, Віктор Кравченко і зараз Віктор Неприцький). Кожного дня давайте згадувати ці імена! Всіх наших дітей ми пам’ятаємо і будемо пам’ятати. Вічна шана всім їм! Найщиріша подяка за наше таке мирне буття тут, за яке ці хлопці поклали власне життя…», – озвучила Раїса Артюшевська.